здавлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стискати — а/ю, а/єш і сти/скувати, ую, уєш, недок., сти/снути, ну, неш; мин. ч. стис, ла, ло і сти/снув, нула, нуло, док. 1) перех. Давленням, тисненням зменшувати в об ємі що небудь, ущільнювати щось. || В обчислювальній техніці – усувати надлишковість у… … Український тлумачний словник
гризти — зу/, зе/ш; мин. ч. гриз, ла, ло, недок., перех. 1) Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати що небудь тверде. || Кусати, здавлювати зубами. 2) розм. Сильно жалити, кусати. 3) перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою. 4) перен.… … Український тлумачний словник
затискати — I зат искати аю, аєш, док., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи тощо. II затиск ати а/ю, а/єш і зати/скувати, ую, уєш, недок., зати/снути, ну, неш; мин. ч. зати/снув, нула, нуло і зати/с, ла, ло; док., перех. 1) Міцно охоплюючи або… … Український тлумачний словник
здавити — див. здавлювати … Український тлумачний словник
здавлюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до здавлювати … Український тлумачний словник
здавлювання — я, с. Дія за знач. здавлювати … Український тлумачний словник
здавлюватися — юється, недок., здави/тися, зда/виться; мн. зда/вляться; док. 1) Стискуватися під впливом якої небудь дії. 2) Відчуватися, виявлятися (про стискання у горлі, грудях). 3) тільки недок. Пас. до здавлювати 1) … Український тлумачний словник
здушувати — ую, уєш, недок., здуши/ти, здушу/, зду/шиш, док., перех. 1) Щільно, міцно стискувати, здавлювати. || Тісно обступаючи з усіх боків, стискувати, обмежувати в просторі. 2) Викликати відчуття хворобливого стискання (в горлі, голові, грудях і т. ін.) … Український тлумачний словник
зчавлювати — юю, юєш, недок., зчави/ти, зчавлю/, зча/виш; мн. зча/влять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати … Український тлумачний словник